Розмноження чорної смородини зазвичай не викликає складнощів. Ця культура легко утворює придаткове коріння, як на молодих пагонах, так і на стеблах здеревілих. Її можна розмножувати укоріненням здерев’янілих або зелених живців, а також пригинанням гілок до ґрунту (відведеннями). Спосіб розмноження відведеннями зазвичай вдається краще, ніж розмноження живцями, адже після відокремлення від рослини і до укорінення, надходження води до тканин забезпечується тільки за рахунок вбирання її через зрізи черешка. При розмноженні відводками стебло не відокремлюється від рослини і не відчуває нестачі у воді та елементах живлення.
Розмноження чорної смородини відведеннями зазвичай не викликає складнощів навіть у початківців. Однак, навіть у цьому простому способі дуже часто робляться помилки, які не дозволяють отримати якісного посадкового матеріалу.
Які можуть бути помилки
Найпоширенішою помилкою при розмноженні чорної смородини відведеннями є використання багаторічних гілок. Такі гілки здатні вкоренитися, але кількість і якість отриманих саджанців виявляються недостатніми. При використанні як відведення багаторічних гілок ви, швидше за все, отримаєте не більше одного саджанця від однієї гілки. Коренева система утворюватиметься лише на молодих пагонах, розташованих на її вершині.
Яке відведення буде правильним
Щоб правильно розмножити смородину відведеннями, необхідно використовувати тільки однорічні гілки, а саме молоді, не розгалужені (нульові) пагони.
До розмноження відведеннями приступають ранньою весною – в 20-х числах квітня (на самому початку розпускання нирок). Перед пригинанням пагонів, ґрунт навколо куща розпушується, вносяться обмежувальні добрива (добре перепрілий гній) і все ретельно перемішується. Додавання в ґрунт органіки покращує її водоутримуючу здатність, запобігає утворенню кірки на поверхні у разі підсихання.
Перед посадкою ґрунт ущільнюється руками, робиться борозенка, в яку укладається однорічна втеча і кріпиться за допомогою металевих або дерев’яних скоб. Пришпилювати втечу потрібно таким чином, щоб вона дуже щільно прилягала до ґрунту. Після цього його можна трохи засипати ґрунтом, залишивши нирки на світлі.
Незабаром після розпускання бруньок з них почнуть рости молоді пагони, які потягнуться вгору. У цей момент необхідно провести підгортання вологим ґрунтом, яке й забезпечить утворення придаткових коренів. У міру зростання пагонів протягом літа їх слід підгортати кілька разів, збільшуючи висоту та ширину горбка, в якому розвивається коренева система. При необхідності слід проводити поливи та видалення бур’янів.
Восени, незадовго перед скиданням листя або після нього проводиться розгортання відведення, відокремлення його від материнської рослини та поділ на частини. В результаті з кожної нирки пригнутого навесні пагона має вийти по одному саджанцю, що володіє власною кореневою системою. Кількість таких саджанців може сягати 6-10 штук від однієї гілки. Як правило, у основи пригнутої втечі розвиваються потужніші саджанці, які можна відразу висаджувати на постійне місце, інші (менш розвинені) краще висадити на дорощування.
Чому виникає коріння?
Причина, через яку чорна смородина здатна утворювати коріння на гілках, досі остаточно не визначено у науковому світі. Проте фактори, які на цю здатність впливають відомі. Це повне затемнення (етіоляція) та постійна вологість. Крім того, на коренеутворення можуть впливати деякі мікроскопічні гриби, що виділяють ауксин – стимулятори коренеутворення. На основі цих грибів виробляються спеціальні препарати («Корневін»), що підсилюють коренеутворення. Однак використовувати їх краще при розмноженні чорної смородини зеленими і живими черешками.