Я виводжу каченят у саморобному інкубаторі, тому вирощувати їх доводиться штучно, без качки-матері. Помітив, що каченята краще ростуть, коли у них є можливість купатися в просторій водоймі, ніж у тазі чи корит. Вони настільки люблять свій ставок, який я для них зробив, що з 1,5-місячного віку до пізньої осені ночують на воді. Птах, що користується водоймою, завжди здорова, має чисте блискуче оперення.
Як же влаштований ставок на моєму пташиному подвір’ї? Як водонепроникний матеріал у мене йде поліетиленова плівка шириною 3 м (довжина — за бажанням). Але спочатку розповім про невдалий варіант, щоб охочі зробити таку ж водойму не повторили моїх помилок.
Вирив я котлован з плавними похилими берегами (рис. 1). Вистелив його плівкою, а кінці прикопав. По плівці уклав пласти дерну, залив водою і на вигляд вийшов дуже гарний ставок. Коли ж я запустив у нього каченят, то переконався, що водоймище невдале і вимагає переробки.
Каченята, гальмуючи дзьобами дерн, зірвали його з країв водойми, а при виході з води проколювали плівку кігтями. Таким чином рівень води почав падати, і мій шикарний став вийшов з ладу.
Довелося застелити котлован новою плівкою, а по краях покласти обрізки з товстої плівки (від пакетів з-під добрив). Тепер качки не стали проколювати кігтями краю, але тут на мене чекала нова неприємність. При пірнанні птах почав потрапляти під краї товстої плівки і, не знаходячи виходу, гинув. Від цього варіанта також довелося відмовитись.
Останній, придатний для використання варіант водоймища виявився таким (рис. 2). Дерев’яний ящик висотою 40 см, шириною не більше 1,8 м (інакше не вистачить 3-метрової плівки), довжиною 3 м я поставив у котлован на плівку і присипав її землею. По кутках ящик закріпив дротяними відтяжками, щоб він не виринав.
Зверху по всьому периметру набив дошки. Чим вони ширші, тим краще, тому що оберігається від пошкодження верхній край насипу. І все ж таки за ним треба стежити і при необхідності підсипати землю. При купанні каченята сильно розплющують воду і за добу рівень її падає приблизно на 10 см, тому щодня доводиться підкачувати. За цим теж потрібно стежити, інакше при сильному падінні рівня каченята можуть порвати плівку кігтями.
Щоб птах міг вільно виходити з води, я зробив для нього трап. Взяв дерев’яний щит довжиною 1 м, шириною 25-30 см і одним кінцем шарнірно зміцнив його на краю ящика, іншим опустив у воду і вільно став плавати. Набухаючи, цей кінець може затонути, але знизу, щоб уникнути цього, я прив’язав до нього дротом дві порожні закупорені пляшки.
Такий ставок для каченят справно служить у мене вже два роки. Вода в ньому взимку замерзала, думав від цього порветься плівка, але все обійшлося благополучно.